Ro-14 — Вікіпедія

Історія
Японія
Назва:	Ro-14 (呂号第十四潜水艦) «Підводний човен № 22» (第二十二潜水艦)
Будівник:	корабельня ВМФ у Куре
Закладений:	14 вересня 1918
Спуск на воду:	31 березня 1919
Отриманий:	17 лютого 1921
Знятий:	1 вересня 1933
Доля:	перетворений на понтон № 3063
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Kaichū II (тип Ro-13)
Водотоннажність:	740/763 (стандартне/повне над водою), 1003 (при зануренні)
Довжина:	70,1 м
Ширина:	6,1 м
Осадка:	3,7 м
Двигуни:	2 дизелі Sulzer загальною потужністю 2900 к.с. 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с.
Швидкість:	16,5 вузла (над водою), 8,5 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	6000 миль при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	30 м
Екіпаж:	46
Озброєння:	6 × 450-мм торпедних апаратів (4 носові, 2 зовнішні), 10 торпед 1 80-мм гармата / 28 калібрів

Ro-14 (呂号第十四潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення у Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 22» (第二十二潜水艦).

«Підводний човен № 22» став другим у типі Kaichū II, який створили шляхом модифікації Kaichū I (перші серійні підводні човни власне японської розробки).

Будівництво «Підводного човна № 22» провела корабельня ВМФ у Куре. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу і включили до складу 13-ї дивізії підводних човнів, яка належала до військово-морського округу Куре. З 1 липня 1921-го субмарину перевели до 15-ї дивізії підводних човнів (так само округ Куре).

8 чи 9 квітня 1924-го при поверненні з навчань «Підводний човен № 22» зіткнувся із флотським танкером «Ондо» та зазнав серйозних пошкоджень. Втім, субмарині вдалось повернутись на базу, після чого відремонтований човен повернувся на службу.

1 листопада 1924-го «Підводний човен № 22» перейменували на Ro-14.

1 вересня 1933-го Ro-14 виключили зі списків ВМФ. 23 серпня 1934-го корпус колишнього підводного човна призначили для використання як понтон та позначили № 3063. У 1948-му корпус пустили на злам.^[1]