Ro-30 — Вікіпедія

Історія
Японія
Назва:	Ro-30 (呂号第三十潜水艦) «Підводний човен № 69» (第六十九潜水艦)
Будівник:	корабельня Kawasaki в Кобе
Закладений:	27 червня 1921
Спуск на воду:	18 січня 1923
Отриманий:	29 квітня 1924
Знятий:	1 квітня 1942
Доля:	в серпні 1945-го корпус здали на злам
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Kaichū V (тип Ro-29)
Водотоннажність:	866 (над водою), 1047 (при зануренні)
Довжина:	74,2 м
Ширина:	6,1 м
Осадка:	3,7 м
Двигуни:	2 дизелі Sulzer 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с.
Швидкість:	13 вузлів (над водою), 8,5 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	9000 миль при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	45,7 м
Екіпаж:	44
Озброєння:	4 × 533-мм торпедних апарати (всі носові), 8 торпед 1 120-мм гармата / 45 калібрів 1 6,5-мм кулемет

Ro-30 (яп. 呂号第三十潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення в Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 69» (яп. 第六十九潜水艦).

«Підводний човен № 69», який належав до типу Kaichū V, спорудили у 1924 році на корабельні компанії Kawasaki в Кобе. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу та підпорядкували військово-морському округу Сасебо, а за кілька місяців по тому, з 1 червня 1924-го, включили до складу 25-ї дивізії підводних човнів, що належала до того ж округу.

1 листопада 1924-го «Підводний човен № 69» перейменували на Ro-30.

15 грудня 1938-го Ro-30 перевели в резерв 4-го ступеня, а 1 квітня 1942-го виключили зі списків ВМФ. При цьому корпус корабля використовували й далі як стаціонарний об'єкт для тренувань у школі підводного плавання в Отаке, допоки в серпні 1945-го не здали на злам^[1].

Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.