U-209 — Вікіпедія

U-209
U 209
Спуск на воду U-209. 28 серпня 1941
Верф	Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Під прапором	Третій Рейх
Належність	Крігсмаріне
Порт приписки	Кіль, Кіркенес, Берген, Нарвік
Замовлення	16 жовтня 1939
Закладений	28 листопада 1940
Спуск на воду	28 серпня 1941
Введений до складу флоту	11 жовтня 1941
На службі	1941—1943
Загибель	після 6 травня 1943 року зник безвісти після радіоповідомлення на U-954 про зазнані важкі пошкодження, спричинені атакою канадського літаючого човна «Каталіна»; ймовірно, затонув через отримані пошкодження
Сучасний статус	зниклий безвісти
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Арктиці
Проєкт
Тип ПЧ	середній торпедний ДПЧ
Вартість	4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	17,9 вузлів
Швидкість (підводна)	8 вузлів
Робоча глибина занурення	100 м
Гранична глибина занурення	220 м
Автономність плавання	135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж	44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	67,1 м
Ширина корпусу найб.	6,2 м
Висота	9,6 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,74 м
Водотоннажність надводна	769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти	2
Потужність	2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія	1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно- мінне озброєння	4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA
ППО	1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-209

Район загибелі U-209

U-209 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 28 листопада 1940 року на верфі компанії Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі, спущений на воду 28 серпня 1941 року. 11 жовтня 1941 року корабель увійшов до складу 6-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини^[1].

U-209 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 6-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 березня 1942 року переведений до бойового складу цієї флотилії; 1 липня 1942 року переведений до 11-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне, а 1 березня 1943 року — до складу 1-ї флотилії ПЧ. В період з березня 1942 до травня 1943 року U-209 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан та арктичні води. Підводний човен потопив 3 судна сумарною водотоннажністю 1 136 GRT і ще 1 судно тотально зруйнував (220 GRT)^[2].

17 серпня 1942 року неподалік від північного узбережжя острова Матвєєва в Баренцевому морі, U-209 виявив караван радянських суден, який здійснював перехід з селища Хабарово в Нар'ян-Мар. Караван прямував без ескорту і складався з буксирного пароплава «Комсомолець» з баржою «П-4» на буксирі та буксирного пароплава «Норд», який вів на буксирі несправний буксирний пароплав «Комілес» та ліхтер «Ш-500». Рейс здійснювався в інтересах НКВС, і перевозив вантаж та пасажирів, більшість яких складали ув'язнені Югорлага.

Артилерійським вогнем та торпедами U-209 потопив баржу «П-4», ​​ліхтер «Ш-500» та «Комілес». «Комсомолець» спалахнув і викинувся на берег біля північного краю острова Матвєєва. З 328 людей, які перебували на знищених суднах каравану, загинуло 305 осіб.

6 травня 1943 року U-209 зв'язався з U-954 з району із координатами 52° пн. ш. 38 ° з. д. і через нього передав рапорт про серйозні ушкодження, зокрема вихід з ладу основного передавача, що стало наслідком атаки канадського літаючого човна «Каталіна». U-209 отримав наказ повертатися на базу, але підводний човен на зв'язок так більше не вийшов і вважається зниклим безвісти з 7 травня, а всі 46 членів екіпажу вважаються загиблими. Найімовірнішою причиною загибелі U-209 стала аварія під час занурення, спричинена отриманими пошкодженнями.

Перелік затоплених суден та кораблів^[2]

№	Дата	Назва	Тип	Належність	Водотоннажність (брт)	Вантаж	Результат та координати	Екіпаж
П'ятий похід (5.08—1.09.1942, 28 діб; Кіркенес—Скьоменфіорд)[3]
1	17 серпня 1942	П-4[4]	баржа	СРСР	500	267 робітників та їх обладнання	потоплена 69°30′ пн. ш. 58°32′ сх. д. / 69.500° пн. ш. 58.533° сх. д. / 69.500; 58.533 (P-4)	296 (294 загиблих)
2		«Комілес»[5]	буксир	СРСР	136		потоплений 69°30′ пн. ш. 58°32′ сх. д. / 69.500° пн. ш. 58.533° сх. д. / 69.500; 58.533 (Komiles)	13 (усі вціліли)
3		«Комсомолець»[6]	буксир	СРСР	220		невиправно пошкоджений 69°30′ пн. ш. 58°32′ сх. д. / 69.500° пн. ш. 58.533° сх. д. / 69.500; 58.533 (Komsomolets)	16 (11 загиблих)
4		Ш-500[7]	ліхтер	СРСР	500	вугілля та військові матеріали	затоплений 69°30′ пн. ш. 58°32′ сх. д. / 69.500° пн. ш. 58.533° сх. д. / 69.500; 58.533 (Sh-500)	3 (усі вціліли)

• Comandante Faà di Bruno (1939)
• Ro-60
• С-33 (підводний човен СРСР)
• USS Bluegill (SS-242)
• HNLMS O 25
• HMS Sterlet (2S)

Виноски

Джерела

• U-209. на uboat.net. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 7 січня 2022. (англ.)

• Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
• Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
• Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

• U 209 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
• Type VIIC [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
• Подводные лодки типа VIIC [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
• U-209 (1941) [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
• U-209 [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)