U-472 — Вікіпедія
U-472 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 6 березня 1943 року | |
Виведений зі складу флоту | 4 березня 1944 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-472 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 20 січня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Deutsche Werke AG» у Кілі 15 листопада 1941 року під заводським номером 303, спущений на воду 6 березня 1943 року, 26 травня 1943 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 11-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее барон Вольфганг-Фрідріх фон Форстнер.
Човен зробив 1 бойовий похід, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
4 березня 1944 року потоплений в Баренцовому морі південно-східніше Ведмежого острова (73°05′ пн. ш. 26°40′ сх. д. / 73.083° пн. ш. 26.667° сх. д.) артилерійським вогнем з міноносця ВМС Британії «Онслоут» і реактивними снарядами бомбардувальника «Свордфіш» з британського ескортного авіаносця «Чейсер». 23 члени екіпажу загинули, 30 врятовані[2].
- С-33 (підводний човен СРСР)
- Psyché (Q174)
- Galileo Ferraris (1935)
- HMS Seal (N37)
- Ro-39
- USS Drum (SS-228)
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |