U-585 — Вікіпедія
U-585 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 9 липня 1941 року | |
Виведений зі складу флоту | 30 березня 1942 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-585 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 8 січня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Blohm & Voss» у місті Гамбург 1 жовтня 1940 року під заводським номером 561, спущений на воду 9 липня 1941 року, 28 серпня 1941 року під командуванням увійшов до складу 6-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Ернст-Бернвард Лозе.
Човен зробив 4 бойових походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений приблизно 30 березня 1942 року в Баренцовому морі північно-східніше Рибальського півострова (70°00′ пн. ш. 34°00′ сх. д. / 70.000° пн. ш. 34.000° сх. д.) дрейфуючою міною німецького мінного поля Bantos-A. Всі 44 члени екіпажу загинули[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |