U-300 — Вікіпедія
U-300 | ||
---|---|---|
U-995, однотипний з U-300 | ||
Під прапором | Третій Рейх | |
Спуск на воду | 23 листопада 1943 року | |
Виведений зі складу флоту | 29 грудня 1943 року | |
Сучасний статус | 22 лютого 1945 року потоплений поблизу Куартейри британськими тральщиками «Рекрут» і «Пінчер» | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 250 м | |
Дальність плавання | 8500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) 80 морських миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) | |
Екіпаж | 44-60 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 759 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни Germaniawerft M6V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA чи TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
U-300 — німецький середній підводний човен типу VIIC/41, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 9 квітня 1943 року на верфі Bremer Vulkan у Бремені. Спущений на воду 23 листопада 1943 року, а 29 грудня 1943 року корабель увійшов до складу 8-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Фріц Гайн.
U-300 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 8-ї навчальної та з 1 серпня 1944 року — після завершення підготовки — у 7-й, а з 1 жовтня 1944 року в 11-й бойових флотиліях ПЧ Крігсмаріне. З липня 1944 і до останнього походу у лютому 1945 року U-300 здійснив 3 бойових походи в Атлантичний океан. Підводний човен потопив 2 судна, сумарною водотоннажністю 7 559 брутто-регістрових тонн, одне пошкодив (7 176 GRT), і одному завдав невідновлювальних пошкоджень (9 551 GRT)[2].
19 лютого 1945 року U-300 здійснював третій похід, коли був виявлений західніше Кадіса британськими кораблями й атакований глибинними бомбами озброєної яхти «Івейдн». Ледве уникнувши загибелі, човен намагався втекти, але був наздогнаний та обстріляний корабельною артилерією британських тральщиків «Рекрут» і «Пінчер». Унаслідок уражень U-300 затонув поблизу Куартейри. 9 членів екіпажу загинули, 41 вціліли.
№ | Дата | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Другий похід (4.10—2.12.1944, 60 діб; Тронгейм—Ставангер) | ||||||||||
1 | 10 листопада 1944 | Shirvan[3] | танкер | Велика Британія | 6 017 | 8050 тонн дизельного палива | Конвой UR 142 | потоплений 64°08′ пн. ш. 22°50′ зх. д. / 64.133° пн. ш. 22.833° зх. д. | 45 (18 загинули та 27 вціліло) | |
2 | 10 листопада 1944 | Godafoss[4] | вантажне судно | Ісландія | 1 542 | 1240 тонн генеральних вантажів | Конвой UR 142 | потоплено 64°08′ пн. ш. 22°45′ зх. д. / 64.133° пн. ш. 22.750° зх. д. | 44 (25 загинули та 19 вціліло) | |
Третій похід (21.01—22.2.1945, 33 доби; Ставангер—загибель) | ||||||||||
3 | 17 лютого 1945 | Michael J. Stone[5] | суховантажне судно | США | 7 176 | 7705 тонн висадочних матів, мастила, асфальт та джипи | Конвой UGS 72 | пошкоджено 35°56′ пн. ш. 5°45′ зх. д. / 35.933° пн. ш. 5.750° зх. д. | 73 (усі вціліли) | судно типу «Ліберті» |
4 | 17 лютого 1945 | Regent Lion[6] | танкер | Велика Британія | 9 951 | 12440 тонн авіаційного палива | Конвой UGS 72 | повністю зруйноване 35°56′ пн. ш. 5°45′ зх. д. / 35.933° пн. ш. 5.750° зх. д. | 52 (7 загинули та 45 вцілілих) |
- Список найбільших битв за конвої Другої світової війни
- USS Barbero (SS-317)
- Sibylle (Q175)
- Підводні човни типу «Щука»
- Підводні човни типу «Грампус»
- Список найбільших суден та кораблів потоплених U-Boot
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-300. uboat.net. Архів оригіналу за 27 листопада 2020.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-300. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ Shirvan. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ Godafoss. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ Michael J. Stone. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ Regent Lion. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- Type VIIC/41 [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- U-300 [Архівовано 9 грудня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- U-300 [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Немецкие подводные лодки VII серии