U-641 — Вікіпедія
U-641 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 6 серпня 1942 року | |
Виведений зі складу флоту | 19 січня 1944 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-641 — німецький підводний човен типу VIIC часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 20 січня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Blohm + Voss» у Гамбурзі 19 листопада 1941 року під будівельним номером 617, спущений на воду 6 серпня 1942 року, 24 вересня 1942 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби перебував у складі 7-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Горст Рендтель.
Човен зробив 4 бойових походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 19 січня 1944 року в Північній Атлантиці південно-західніше Ірландії (50°25′ пн. ш. 18°49′ зх. д. / 50.417° пн. ш. 18.817° зх. д.) глибинними бомбами британського корвета «Вайолет». Всі 50 членів екіпажу загинули[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |