Державний гімн — Вікіпедія
Державний гімн — один з державних символів, урочистий музичний чи музично-поетичний твір, який використовується у випадках переважно передбачених соціальним законом: перш за все при громадських святкуваннях, заходах, державних святах, церемоніях та ритуалах. При його виконанні у більшості країн передбачено те, що потрібно вставати і знімати головний убір. Також поширено під час виконання гімну власної країни тримати руку на серці.[джерело?]
Державним Гімном України є національний гімн на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». При його виконанні потрібно стояти струнко.
- Закон України «Про Державний Гімн України» [Архівовано 18 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- В. І. Резніченко. Гімн державний // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Гімн державний [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] //
- Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.